Дев’ятого травня розквітли сади,
Дев’ятого травня нам сонечко сяє,
Життя захистили колись нам діди,
І ми їх вшановуєм, ми -пам’ятаєм.

Вже 70 років пройшло від тоді,
Коли наші прадіди мир відстояли,
І ми їм вклоняємось аж до землі,
За те, що вони нам цей світ дарували.

Хтось згинув в боях, хтось додому прийшов,
І потім країну з руїн підіймали.
Цей день в саме серце, мов промінь, ввійшов,
І дітям розкажемо, щоб пам’ятали:

Про подвиг народу, про страшну війну,
Про перемогу, про вдячність та втрати,
Про героїзм та велику ціну,
Про те, що не маємо права мовчати.

І говорити не тільки раз в рік,
Коли за вікном місяць травень буяє…
Забути війну, то тяжкий буде гріх,
Забуте завжди людству горе вертає…

Ми вдячність свою пронесем крізь життя,
Ми будемо завжди про них пам’ятати,
І пам’ятю з нами ввійдуть в майбуття
Герої, що мир наш змогли відстояти.